«Зібрались ті сумні хмари з усіх усюдів, і давно вже заступили нам ясне прозоре небо, і закутали в тінь та мряку наш рідний край. І хто розжене ті сумні хмари?» — писав Іван Нечуй-Левицький понад 150 років тому, відчуваючи тривогу за майбутнє України. Минуло півтора століття, а ці слова все ще відлунюють у серцях.«Хмари» — це повість про тих, хто шукає свій шлях у мінливому світі. Герої намагаються зберегти віру й ідеали, помиляються, падають, але підіймаються знову. Автор майстерно змальовує життя української інтелігенції XIX століття — з її сумнівами, прагненнями й нескінченними внутрішніми пошуками. Герої балансують між особистим щастям і відповідальністю перед ближніми, а їхні історії сповнені болю, любови й сподівань.