Усі діти обожнюють казки. Та й багато дорослих – чого вже ховатися – теж їх полюбляють. З дитинства міцно увійшли в нашу пам'ять Червоноружка й Білоружка, принц Ельф та принцеса Бабіола, біла кицька та синій птах, Ганс-їжак та ще багато-багато персонажів. Розставатися з ними не хочеться навіть через роки й десятиліття. Адже вони завжди нагадують нам про дитинство, з яким пов’язані (як водиться) усі чарівні та потаємні, приємні та незбагненні речі. Казки завжди робили, роблять і ще багато років робитимуть нас людянішими, добрішими, щедрішими та сміливішими. Вони прививають нам вічні, невмирущі моральні цінності. Вони проходять крізь віки, несучи за собою незламність і віру в диво. А ще – відчуття чогось особливого й неповторного…